[ ! ] версия для печати
Дорога в гори – між кедри сильні,
Аж на вершину, де сонця диск…
Там хмари сірі дощами сиплять
На чорні скелі сріблястий віск.
Дорога в гори. Немає сили
Слизьким камінням уверх іти…
Він обернувся: «Тримайся, мила
Моя дружино, - крок до мети…»
Чіпляючись за гілки смереки,
Дружина йшла чоловіку вслід…
Вершина – осьдечки, недалеко,
Та раптом криком здригнувся світ.
Тримаючись за гілочки колючі,
Вона на самім краю висить
Крутої скелі, а знизу – кручі,
І до падіння – єдина мить.
«Ти будеш жити! Дай руку, люба!
Тепер же кущ оцей відпусти!
Душа моя надто сильно любить,
Щоб не зуміти тебе спасти!
Гілки не зможуть тебе тримати,
А я зумію – мені повір…»
І відступилися смерті грати
Між злих бездушних високих гір.
----------------
Дорога вгору. Що нас тримає
За крок до смерті на цім путі?
Рука, що вказує шлях до Раю,
А чи гілки й дерева золоті?
Дорога вгору – у небо синє,
В Новий прекрасний Єрусалим.
Із нами поряд Господь Всесильний –
Ісус, Воскреслий Божий Син.
Прочитано 4782 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting