1 Самуїлова, 1:27 - Я молилася за дитину цю, і Господь дав мені жадання моє, що я просила від Нього. А тепер я віддаю його Господеві на всі дні, скільки він жаданий для Господа.
Я не віддам дитину сатані!
Ні Молоху я не віддам! Астарті...
Посвячую я Богу на всі дні-
Бо інші всі боги ніщо не варті!!!
Я Господу віддам дитя своє!
Як Анна віддавала Самуїла
Прийми, Господь! Це є- дитя Твоє!
Бо в Бога є для воскресіння сила!!!
І ти своє дитя не віддавай!
Неси у Дім Молитви! В Руки Бога!
Свято живи! Й дитину научай -
Хай в Правді йде її й твоя дорога!
Що кажеш на дитя своє- пильнуй!
Щоб потім гіркоту з слізьми не жати...
Її й своє життя ти не змарнуй-
Бо перед Небом будеш сам відповідати!
Роки дитинства, юності збіжать...
Що виплекав, стававши на коліна-
Те згодом будеш мати, батько жать
В житті твоєї дочки... Твого сина.
У Господа на мапі їх шляхи!
Господь- єдина, вірная надія!
Благословляє з Щедрої Руки
І Дух Святий в життя дітей повіє!!!
Хай Дух Святий їх по життю веде!
Батьків молитва хай оберігає!
Ісус Христос до Раю доведе-
І Сам зустріне! Як святих стрічає!!!
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 4474 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : крылья птицы - Анна Зотова Стихотворение на тему человеческих взаимоотношений. Порой, особенно в период тяжких испытаний, когда душа наша переживает боль и предательство, нам хочется все бросить, отгородиться от всех. Закрыть свое сердце навсегда для любви и жизни. Но правильно ли это? Эпиграф к стихотворению: «...кто дал бы мне крылья, как у голубя? я улетел бы и успокоился бы… ибо я вижу насилие и распри в городе…; злодеяния и бедствие посреди его… обман и коварство не сходят с улиц его: ибо не враг поносит меня, - это я перенес бы; не ненавистник мой величается надо мною, - от него я укрылся бы; но ты, который был для меня то же, что я, друг мой...» Псалом 54,7-14.
